Наукові інтереси — методи і засоби фазометрії і ампліфазової спектрометрії, методи і засоби біоімпедансометрії, методи і засоби пульсометрії та пульсової спектральної діагностики.
Народився у 1946 р. Випускник РТФ 1971 р., професор, доктор технічних наук, професор кафедри теоретичних основ радіотехніки, (ТОР) заслужений викладач НТУУ “КПІ” (2004 р.). На кафедрі теоретичних основ радіотехніки працював з 1969 р. З 2021 року працює на кафедрі радіоінженерії. У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію, у 2007 — докторську. Займав посади на каф. ТОР: 1971 – 1972 рр.— інженер; 1972 – 1975 рр. — аспірант і молодший науковий співробітник (за сумісництвом); 1975 – 1979 рр.— молодший науковий співробітник; 1979 – 1980 рр.— старший науковий співробітник; 1980 – 1986 рр.— асистент; 1986 – 1988 рр. — старший викладач; 1988 – 2007 рр. — доцент; з 2007 р. — професор. З листопада 2001 по лютий 2008 року заступник директора з питань наукової роботи Центру післядипломної освіти ВАТ Укртелеком (за сумісництвом). Науковий керівник лабораторії фазових радіотехнічних і вимірювальних систем, засобів медичної радіоелектроніки і телемедицини. Виконавець понад 30 НДР в 17 з яких (з 1984 р.) був науковим керівником. Підготував 3 кандидатів технічних наук. Автор понад 160 наукових праць, в тому числі 18 авторських свідоцтв і 8 патентів України. Автор навчального посібника «Радіовимірювання параметрів просторових об’єктів» (2010 р.). Керівник секції медичної радіоелектроніки кафедри. Співзасновник напрямку підготовки спеціалістів за спеціальністю „Радіоелектронні пристрої системи та комплекси”, спеціалізація „Медичні радіоелектронні пристрої та системи”. З 2012 заступник головного редактора, а з 2016 — головний редактор журналу «Вісник НТУУ «КПІ». Радіотехніка. Радіоапаратобудування». Готує спеціалістів та магістрів. Керує науковою роботою студентів і аспірантів. Багато років займався профспілковою діяльністю в профкомі НТУУ «КПІ» (2 роки), був головою профбюро каф. ТОР (6 років), головою профбюро РТФ (17 років).